Вітаємо справжніх друзів За­порізь­ко­го об­лас­но­го ху­дож­ньо­го му­зею. Ми щи­ро вдячні вам за ува­гу та відгу­ки. По­зи­тивні емоції без сумніву до­да­ють імуніте­ту — тож три­май­мо­ся. Му­зей про­до­в­жує свої публікації про тво­ри, що зберіга­ють­ся у фон­дах му­зею.
    Ми­ко­ла Дмит­ро­вич Кузнєцов (1850-1930), кар­ти­ну яко­го ми про­по­нуємо вашій увазі цьо­го ра­зу, на­ле­жить до чис­ла слав­но­звісних українсь­ких ху­дож­ників-пе­ре­движ­ників, а на порт­реті — йо­го донь­ка, опер­на співач­ка і ба­ле­ри­на Марія Кузнєцо­ва-Бе­нуа в ролі Джульєтти.
На­ро­ди­вся ху­дож­ник в селі Сте­панівка на Хер­сон­щині, в сім'ї поміщи­ка. Нав­чав­ся в одеській гімназії, ри­су­вальній школі Ф.Маль­ма­на. По закінченні нав­чан­ня відвідує за­нят­тя в Ака­демії ми­стецтв, брав вільні уро­ки у П.Чи­стя­ко­ва. Там відбу­лось йо­го знай­ом­ство з І.Крамсь­ким, І.Рєпіним, І.Шишкіним, П.Чай­ковсь­ким та інши­ми ви­дат­ни­ми діяча­ми куль­ту­ри сво­го ча­су.
Ціка­ве для меш­канців ко­за­ць­ко­го краю свідоц­тво знай­ом­ства М.Кузнєцо­ва із І.Рєпіним, зафіксо­ване на кар­тині “За­по­рожці пи­шуть лист до ту­ре­ць­ко­го сул­та­на”. На хре­сто­матійній кар­тині І.Рєпіна для зоб­ра­жен­ня ви­со­ко­го ко­зар­лю­ги з пов’яз­кою на го­лові (Оста­па) по­зу­вав відо­мий си­лач ху­дож­ник Ми­ко­ла Кузнєцов.
М.Кузнєцов — ав­тор ба­гатьох пей­зажів, жан­ро­вих ком­по­зицій і порт­ретів. Як порт­ре­тист, він во­лодів рідкісним вмінням швид­ко і лег­ко схо­плю­ва­ти ха­рак­терні ри­си мо­делі. В йо­го тво­рах за­вжди помітно уважне вив­чен­ня ха­рак­терів, серй­озне став­лен­ня до мо­делі. Май­стер ство­рив порт­ре­ти П.Чай­ковсь­ко­го, В.Васнєцо­ва, А.Васнєцо­ва, І.Те­ре­щен­ка, Ф.Ша­ляпіна та ба­гатьох інших. Се­ред йо­го порт­ретів особ­ли­ве місце зай­ма­ють кілька зоб­ра­жень стар­шої донь­ки Марії, яка бу­ла відо­мою опер­ною співач­кою.
За­порізь­кий об­лас­ний ху­дожній му­зей зберігає чу­до­вий порт­рет донь­ки ху­дож­ни­ка Марії Ми­ко­лаївни Кузнєцо­вої-Бе­нуа (1880-1966) у ролі Джульєтти, ви­ко­на­ний у 1900 році.
Її ма­ти, Ган­на Гри­горівна, ко­лись прий­ш­ла до маєтку Кузнєцо­вих най­мит­кою на се­зонні ро­бо­ти. Ми­ко­ла Дмит­ро­вич так за­ко­хав­ся у кра­су­ню, що во­на за­ли­ши­лась у ньо­го на­за­вжди. Одру­жи­ли­ся во­ни, ко­ли вже в них на­ро­ди­ло­ся троє дітей. У домі за­вжди бу­ло ба­га­то го­стей: крім ху­дож­ників приїзди­ли і П.Чай­ковсь­кий, і М.Римсь­кий-Кор­са­ков. Марія нав­ча­ла­ся співів у Пе­тер­бурзі, ста­ла солісткою Маріїнсь­ко­го те­ат­ру, співа­ла з І.Собіно­вим, Ф.Ша­ляпіним. Зго­дом во­на ста­ла окра­сою Дя­гелівсь­ких се­зонів у Па­рижі.
Ігор Стравінсь­кий зга­ду­вав про співач­ку, во­на «...дра­ма­ти­че­ское со­пра­но, ко­то­рую мож­но бы­ло ли­це­зреть и слу­шать с оди­на­ко­вым ап­пе­ти­том».