14.02.2020

Іва́н Ко­стян­ти́но­вич Ай­ва­зо́всь­кий — Ова­нес Ай­ва­зян (17 лип­ня 1817, м.Фе­о­досія, Таврійсь­ка гу­бернія, Російсь­ка імперія — 19 квітня 1900, там са­мо) — ви­дат­ний українсь­кий ху­дож­ник-ма­риніст та ба­таліст вірменсь­ко­го по­ход­жен­ня, ака­демік (з 1844), по­чес­ний член (з 1887) пе­тер­бурзь­кої Ака­демії ми­стецтв, член ба­гатьох за­рубіжних ака­демій. Брат вірменсь­ко­го істо­ри­ка та архієпис­ко­па Вірменсь­кої апо­стольсь­кої церк­ви Габріела Ай­ва­зовсь­ко­го. Нав­чав­ся у фе­о­досійсь­ко­му повіто­во­му учи­лищі, потім — у сімфе­ро­польській гімназії. Пер­шим учи­те­лем ма­лю­ван­ня був Й. Л. Гросс. 1833–1837 І. Ай­ва­зовсь­кий нав­чав­ся у пе­тер­бурзькій Ака­демії ми­стецтв (пе­да­го­ги М. Во­робй­ов, Ф. Тан­нер, О. За­уер­вейд); вплив на творчість І. Ай­ва­зовсь­ко­го мав та­кож К.Брю­лов. 1837 І. Ай­ва­зовсь­кий от­ри­мав зо­ло­ту ме­даль Ака­демії ми­стецтв, у ве­ресні 1839 І. Ай­ва­зовсь­кий от­ри­мав ате­стат про закінчен­ня Ака­демії та дво­рян­ство. З 1844 — ху­дож­ник Го­лов­но­го морсь­ко­го шта­бу, про­фе­сор пе­тер­бурзь­кої Ака­демії ми­стецтв (з 1847), член То­ва­ри­ства півден­но­російсь­ких ху­дож­ників в Одесі (з 1894). У твор­чості І. Ай­ва­зовсь­ко­го бу­ли кримсь­кий, російсь­кий, західноєвро­пейсь­кий, зно­ву кримсь­кий та інші періоди. Окрім морсь­кої те­ма­ти­ки пра­ц­ю­вав та­кож і в інших жан­рах жи­во­пи­су: від анімалізму та порт­ре­ту (ав­то­порт­ре­ту) до релігійно­го та міфо­логічно­го жи­во­пи­су.