26.04.2021

Зінаїда Євге́нівна Се­реб­ря­ко́ва (10 груд­ня 1884, с.Нескучне, Курсь­кої гу­бернії (нині Харківсь­ка об­ласть, Україна) - 19 ве­рес­ня 1967, м.Па­риж, Франція) — українсь­ка та фран­цузь­ка ху­дож­ни­ця. Ма­лю­ва­ла пей­зажі, на­тюр­мор­ти, порт­ре­ти. Ав­тор­ка мо­ну­мен­таль­них стіно­писів. На­ро­ди­ла­ся Зінаїда в зна­ме­нитій ди­настій скуль­пторів, архітек­торів, ху­дож­ників. Бать­ко, Євген Лан­се­ре - відо­мий скуль­птор-анімаліст. Ма­ти, Ка­те­ри­на Бе­нуа-Лан­се­ре, зай­ма­ла­ся графікою і жи­во­пи­сом. Рідний дід, Ми­ко­ла Бе­нуа - відо­мий архітек­тор, ака­демік і про­фе­сор архітек­ту­ри. 1900 ро­ку Зінаїда закінчи­ла Ко­ло­менсь­ку жіно­чу гімназію в Санкт-Пе­тер­бурзі і всту­пи­ла в при­ват­ну ху­дож­ню шко­лу, зас­но­ва­ну кня­ги­нею М. К. Теніше­вою. 1903-1905 Зінаїда нав­чається у май­стерні порт­ре­тистів Іллі Рєпіна та Оси­па Бра­за, де ста­ран­но студіює на­ту­ру. 1905 Зінаїда відвіду­ва­ла ху­дож­ню Ака­демію де ла Гранд Шомьер (м.Па­риж). 1911 ро­ку всту­пає в то­ва­ри­ст­во “Світ ми­стецтва” (1898-1924). 1917 ро­ку Зінаїді Євгенівні Се­реб­ря­ковій на засіданні членів Ака­демії ми­стецтв да­ють зван­ня ака­деміка жи­во­пи­су. 1924 ро­ку поїха­ла до Франції, 1947 ро­ку Зінаїда Євгенівна от­ри­ма­ла фран­цузь­ке гро­ма­дян­ство. Зінаїда Се­реб­ря­ко­ва бу­ла відда­на тра­диціям кла­сич­но­го ми­стецтва і знай­ш­ла влас­ну ма­не­ру жи­во­пи­су, що де­мон­струє радість і оп­тимізм, віру в лю­бов і си­лу твор­чості, зафіксу­вав­ши безліч пре­крас­них мо­ментів сво­го і нав­ко­лиш­ньо­го жит­тя.