27.03.2021

Ми­ко́ла Гри­го́ро­вич Бу­ра́чек (16 бе­рез­ня 1871, с. Ле­тичів, нині смт Хмель­ни­ць­кої об­ласті – 12 серп­ня 1942, м.Харків) – жи­во­пи­се­ць, ху­дож­ник те­ат­ру, ак­тор, пе­да­гог, пись­мен­ник, істо­рик ми­стецтва. На­ро­ди­вся в сім’ї по­што­во­го служ­бов­ця Гри­горія Йо­си­по­ви­ча та Лідії Гродзіць­кої, пред­став­ниці відо­мо­го польсь­ко­го шля­хетсь­ко­го ро­ду. 1889 - по­чав нав­чан­ня в Київсь­ко­му універ­си­теті (ви­клю­че­ний за участь у сту­дентсь­ких ви­сту­пах), нав­чав­ся в Кам’яне­ць-Подільській чо­ловічій гімназії, в Київській ри­су­вальній школі М.Му­раш­ка, 1905-1910 – в Краківській ака­демії об­ра­зотвор­чих ми­стецтв, 1910-1912 - в Па­рижі, в май­стерні А.Матісса, а та­кож у Вільній Ака­демії ми­стецтв Ран­со­на. У 1912 році пе­реїхав до Києва. Один із зас­нов­ників і ви­кла­дачів Українсь­кої ака­демії ми­стецтв. 1918-1921 - ви­кла­дач Київсь­ко­го інсти­ту­ту те­ат­раль­но­го ми­стецтва, від 1925-о ро­ку - ди­рек­тор Харківсь­ко­го ху­дож­ньо­го техніку­му, від 1927-о ро­ку - про­фе­сор Харківсь­ко­го ху­дож­ньо­го інсти­ту­ту. За­слу­же­ний ху­дож­ник УРСР з 1936 ро­ку. Ми­ко­ла Бу­ра­чек – один з най­ви­датніших українсь­ких ко­ло­ристів, а та­кож – те­ат­раль­ний ху­дож­ник, ак­тор, гро­мадсь­кий діяч і пись­мен­ник. Ве­ли­ка за­слу­га на­ле­жить йо­му і в роз­вит­ку українсь­ко­го ми­стец­т­во­знав­ства. По суті, він – один з пер­ших дослідників українсь­ко­го ми­стецтва, який стоїть на справді на­у­ко­вих по­зиціях.